Скансени

Скансени, якщо хто не знає, - це різновид музеїв просто неба, зазвичай являють собою великі або не дуже етнографічні та історичні комплекси, які включають в себе сільські хати, садиби, церкви,млини та інші архітектурні елементи. Вперше такі музеї з’явилися в Скандинавії. Один з перших таких музеїв був створений на острові Юргорден в Стокгольмі. Як раз назва цього музею-села «Skansen» дуже прижилася до таких музеїв і зараз ця назва вже використовується скрізь.

Collapse )

Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Хорол

Хорол. Знов буде розповідь про невеличкий райцентр, цього разу з Полтавської області (мабуть, треба буде перемкнутися на щось інше). В Хоролі особливо цікавого нічого немає, але й найгіршим його не назвеш. Такий собі середньостатистичний маленький районний центр, в якому живе десь 13 тисяч мешканців. Із відомих підприємств хіба що Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів, єдиний вітчизняний завод, які виготовляє дитячі суміші «Малиш». А як виглядає центр міста, чудово видно на першій світлині: купа різних оголошень, які можливо навіть ховають історичні будинки, поламаний світлофор і центр місцевого всесвіту «АТБ».

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Єланець

Єланець – це невелике смт в Миколаївській області, і так, в ньому теж є скульптура «Я люблю Єланець». Взагалі зараз практично в кожному селі вже є подібний пам’ятник. Хоча ні, наприклад, в Черкасах поки ще немає, та й те тільки тому, що міськвиконком вже два роки не може визначитися з тим, куди цей напис поставити, і великі літери досі валяються на складі. Але повернемося до Єланця.

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Дитячі майданчики

Кілька слів стосовно таких важливих елементів інфраструктури, як дитячі майданчики, особливо дитячі майданчики в містах. Перед усім доводиться визнати, що якісних дитячих майданчиків в нашій країні нажаль немає. Звісно можна знайти кілька прикладів, але, якщо вже говорити цілком за країну, то ці кілька штук нічого не змінять.
Причому проблеми тут насправді дві: їх або немає зовсім, як в багатьох східних промислових містах, наприклад, Луганську або Сєвєродонецьку, або є величезна нестача якісних прикладів, як в Черкасах або Полтаві. Трошки поясню що я маю на увазі.

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Нова Софіївка

В Умані був вже багато разів, і це невеличке місто кожного разу дивує. Кожного разу я знаходжу в місті щось нове та цікаве. Останніми роками Умань дуже швидко змінюється і розвивається в плані туризму, і коли вже думаєш, що все більше нічого вже там дивитися, місто примудряється здивувати ще раз.

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Повітряні кулі Переяславу

Політати на повітряній кулі недешеве задоволення, хоча й дуже захоплююче. Втім місць де регулярно проводяться повітряні фестивалі не дуже й то багато. Найвідоміше місто – це, мабуть, Кам’янець-Подільський, проте регулярно побачити повітряні кулі можна ще в Білій Церкві, Пересялав-Хмельницькому, Східниці і ще декількох містах. Також інколи різні міста запрошують до себе на якісь святкування.

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Живі скульптури

Івано-Франківськ традиційно круто святкує День міста, і в цьому році місто дивувало першим фестивалем живих скульптур. Можливо він стане традиційним, як, наприклад, фестиваль ковалів, який проводиться вже десятий раз, а може це разова акція, але все одно доволі незвична для нашої країни.

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Парк Горького

В Одесі дуже багато цікавих місць і про більшість з них відомо майже всім. Це Дерибасівська, Одеський порт, пляж Аркадія, Ланжерон, залізничний вокзал, Потьомкінські сходи, Дюк де Рішельє, оперний театр… Більшість з цього майже всі бачили і чудово уявляють, не кажучи вже про те, що світлин та відео в інтернеті повно. Мені ж в останню подорож сподобалося зовсім інше місце – парк Горького.

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth

Музей Авіації Конотоп

Конотоп – найменший та наймолодший з українських авіаційних музеїв, але, не зважаючи на це, він не менш цікавий за інші. Мабуть це тому, що в практично всі експонати можна залізти всередину, посмикати всі перемикачі, посидіти в кабіні, потримати в руках справжній штурвал. Ну і звісно ж екскурсія від директора музею (а він, я так розумію, і головний екскурсовод) зробить відвідування ще цікавішим. Втім мені поки що і в інших авіаційних музеях з цим щастило: будь то директори, їхні зами чи звичайні співробітники.

Collapse )


Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth